З чого ж почати..... хммм... весна у нас багата на події: наприкінці березня народилася наша молодша Сашенька, далі мій Д.Н., любити який я так ще і не навчилася, Д.Н. мого коханого чоловіка (який його теж не особливо любить), Пасха (цього року).
На Д.Н. нашого тата і чоловіка ми з Христинкою, старшою доцьою, готували гирлянду для татка:) Скрап-шедевру не вийшло, та його і не очікувалося... Я віддала в її розпорядження штампи і набір наклейок, плюс довелося самій дироколити отвори для шнурочка... Загалом, Христя була задоволена об'ємом "долослої" роботи, яку їй було доручено і дозволено. І ось результати:
Хоча вже минув тиждень після Великодня, свята воскресіння Христа, я все ще тішуся тим, як нам вдалося провести дні, які держава наша призначила, як вихідні. Нашою сім'єю ми відвідали прабабусь з прадідами (по моїй строні та стороні чоловіка), у яких вже давненько не були. Для дітей це була особлива радість, тому що дідусі і бабусі живуть в своїх будинках, на землі, і можна було бігати-гуляти і досліджувати все довкола. Візит до чоловікової рідні пов'язаний з певною екзотикою сільської місцевості - свійські тварини куди-не- глянь! І саме там, в селі, набагато більше відчувається подих весни і її присутність. Якщо в місті першими ознаками поразки зими є танення снігу і відповідно оголення чорної землі, "старанно" прикрашеної залишками тваринної та людської життєдіяльності, через які намагається пробитися перша травичка..., то за містом, а якщо це ще й далеко за містом, весна відчувається в повітрі по-особливому гостро, зеленіють поля, лелеки в гніздах наводять лад, доглядають за потомством, дерева фруктові квітнуть.....ну ви мене, я гадаю, зрозуміли... В місті зміна пори року, а саме зими на весну, разюче помітна через зміну гардеробу і зменшення к-сті :) одягу...... Соррі за відступ.
А в останній вихідний ми булі у лісі, шукали конвалії. Ми поїхали на місце, яке знайшли, коли ще не були одружені. Приїхали і побачили величезну галявину конвалій. Я їх просто дуже сильно люблю, мої улюблені квіти... дивилися на них і розуміли, що не можемо нарвати букет, так їх шкода... Вони найгарніші там були, серед лісу, на залитій сонцем галявині. Ми були там, коли Христинці було біля року і вона в захопленні розглядала квіти, засохле листя, величезних рудих мурах, поламані гілки..... цілий пакет вражень та емоцій! Цього разу була черга Сані. Але конвалії ще тільки-но з'явилися із землі... ще навіть пуп'янків не видно було. Ми вирізали клаптик землі з конваліями (разом з корінням) і посадили вдома у горщик. Чекали. Сьогодні з'явилися біленькі кульки на гілочці:)))) Ось кілька фото з наших пригод.
В селі:
І нарешті те, чим мені вдалося потішити себе - рукоділлям!!! У мене є одна хвороба - я придумую щось, починаю робити, скупивши чи приготувавши все для цього проекту... а потім, якщо не встигаю закінчити на одному подиху...... перегоряю і захворіваю чимось новим... відтак у мене ціла купа недороблених цікавих речей:( Ось вчора я нарешті доробила сумочку, маки для якої я вишила, коли була вагітна першою дитиною.... :) Хух! Так приємно довести щось до кінця. Я - не швачка, тому майже все роблю за інтуїцією та на око, плюс "вагомі" знання зі школи з уроків праці (на яких вчителька нас штурмувала так, ніби це найголовніший предмет). Отже, суворо не судіть. Літня така, яскрава... Що скажете?
Ось дописую цей пост і згадую, що не все розповіла... але оповідь і так вийшла довжелезна... не знаю чи комусь вистачить терпіння все прочитати...
Яка чудова весняна сумочка!!! В мене також є така "хвороба" не доводити почате до кінця, стільки вишивок лежить просто в коробці :(( А ще в мене також маленька донечка Сашуня, весняна дівчинка. Сподіваюсь подружимось...
ВідповістиВидалитиКласна сумочка!!!!! Весела, літня!
ВідповістиВидалитиСумка чудова! Весняна така! зачаровує!
ВідповістиВидалити