субота, 28 травня 2011 р.
Ціла коробка солодощів від Арт Клубу!!!!
понеділок, 16 травня 2011 р.
Яке ж призначення людини, задумане для неї Творцем????
Моя подруга знайшла ось таку статтю. Мені вона дуже сподобалась, тому що так зрозуміло та наочно-описово пояснює для чого і якими нас свторив Бог, усих такими різними, але з однією основною потребою - містити в собі Бога та відображати Його!!! Хіба це не чудово!!! А ще те, що Він не залишив це прихованим, а в Слові Своєму, в біблії так зрозуміло про це написав!!! Хммм... дехто до розуміння цієї свої потреби йде пів-життя і обставини приводять людину до такого висновку, а можна ж просто прочитати так би мовити "інструкцію" Бога для нашого життя, повірити їй і жити відповідно... Що скажете, друзі???
Человек является сосудом...
Рим. 9:2 Или горшечник не имеет власти над глиной, чтобы из одной и той же смеси сделать один сосуд к чести, а другой — к бесчестию? (23) Чтобы сделать известным богатство Своей славы на сосудах милости, которые Он прежде приготовил к славе,
2 Кор. 4:7 Но мы содержим это сокровище [Иисуса Христа] в глиняных сосудах…
В Послании к римлянам 9:21 раскрывается Божий замысел при сотворении человека. Этот стих уникален по своему откровению Божьего замысла при сотворении человека. Без этого стиха нам было бы трудно понять, что целью Бога при сотворении человека было сделать его Своим сосудом, чтобы человек содержал Его в себе. Все мы должны в полной мере осознать, что мы — вместилище для Бога, а Бог — наше содержимое. Мы — глиняные сосуды, а Бог — это наше сокровище и содержимое.
Божье избрание имеет цель — чтобы многие сосуды содержали в себе Бога и вечно выражали Его. Бог сотворил нас таким образом, что мы способны принять Его в себя и содержать Его в себе в качестве нашей жизни и жизненного снабжения, с тем чтобы мы были едины с Ним и выражали всё, чем Он является, и чтобы Он был прославлен в нас и с нами. Такова вечная цель Божьего избрания. Это также наша вечная судьба.
Это место в Слове также раскрывает, в каком качестве мы наиболее полезны Богу, — не в качестве слуг, священников или царей, а как сосуды, содержащие и выражающие Его. Чтобы использовать нас как Свои сосуды, Бог, разумеется, должен соединиться с нами. Мы — Его вместилище и Его выражение, Он — наше содержимое и наша жизнь. Он живёт в нас, чтобы мы жили Им. Он и мы, мы и Он, в конечном итоге будем едины и по жизни, и по природе.
Человек является сосудом...
Рим. 9:2 Или горшечник не имеет власти над глиной, чтобы из одной и той же смеси сделать один сосуд к чести, а другой — к бесчестию? (23) Чтобы сделать известным богатство Своей славы на сосудах милости, которые Он прежде приготовил к славе,
2 Кор. 4:7 Но мы содержим это сокровище [Иисуса Христа] в глиняных сосудах…
В Послании к римлянам 9:21 раскрывается Божий замысел при сотворении человека. Этот стих уникален по своему откровению Божьего замысла при сотворении человека. Без этого стиха нам было бы трудно понять, что целью Бога при сотворении человека было сделать его Своим сосудом, чтобы человек содержал Его в себе. Все мы должны в полной мере осознать, что мы — вместилище для Бога, а Бог — наше содержимое. Мы — глиняные сосуды, а Бог — это наше сокровище и содержимое.
Божье избрание имеет цель — чтобы многие сосуды содержали в себе Бога и вечно выражали Его. Бог сотворил нас таким образом, что мы способны принять Его в себя и содержать Его в себе в качестве нашей жизни и жизненного снабжения, с тем чтобы мы были едины с Ним и выражали всё, чем Он является, и чтобы Он был прославлен в нас и с нами. Такова вечная цель Божьего избрания. Это также наша вечная судьба.
Это место в Слове также раскрывает, в каком качестве мы наиболее полезны Богу, — не в качестве слуг, священников или царей, а как сосуды, содержащие и выражающие Его. Чтобы использовать нас как Свои сосуды, Бог, разумеется, должен соединиться с нами. Мы — Его вместилище и Его выражение, Он — наше содержимое и наша жизнь. Он живёт в нас, чтобы мы жили Им. Он и мы, мы и Он, в конечном итоге будем едины и по жизни, и по природе.
пʼятниця, 13 травня 2011 р.
Цукерка на честь відкриття блогу Challenge-km-shop:
Склад цукерки такий заманливий, що пропустити таку нагоду просто неймовірна помилка була б! Так що спробую!
Літня цукерка !!!
Жаркая конфетка к лету
Интернет-магазин товаров для скрапбукинга Pinky Pink и студия для проведения мастер-классов Ля Стиль предлагают вам поучаствовать в розыгрыше скрап-конфетки для блоггеров в преддверии лета.
Розыгрыш состоится 28 мая, счастливый билетик вытащит мальчик Андрейка :)
Узнать подробности можна здесь.
Интернет-магазин товаров для скрапбукинга Pinky Pink и студия для проведения мастер-классов Ля Стиль предлагают вам поучаствовать в розыгрыше скрап-конфетки для блоггеров в преддверии лета.
Розыгрыш состоится 28 мая, счастливый билетик вытащит мальчик Андрейка :)
Узнать подробности можна здесь.
пʼятниця, 6 травня 2011 р.
Гарний квітчастий кардсток у цукерці!!!
Скрап Фантазії розігрують просто чарівну весняну уквітчану цукерку з набору гарного кардстоку Vintage Collage Stack від DCWV. Спонсор цукерки - I Love Scrap. Гарн а основа для коллажів та композицій! Я б з радістю стала його власницею, а ви що скажите? Якщо теж не проти - мерщій за цукеркою!!! І хай комусь пощастить!!!
неділя, 1 травня 2011 р.
Нарешті ....
Нарешті-то я добралася сюди і у мене є можливість поділитися невеличким букетиком речей, різного плану, з вами(хехе:) настільки небагатьма поки що читачами).
З чого ж почати..... хммм... весна у нас багата на події: наприкінці березня народилася наша молодша Сашенька, далі мій Д.Н., любити який я так ще і не навчилася, Д.Н. мого коханого чоловіка (який його теж не особливо любить), Пасха (цього року).
На Д.Н. нашого тата і чоловіка ми з Христинкою, старшою доцьою, готували гирлянду для татка:) Скрап-шедевру не вийшло, та його і не очікувалося... Я віддала в її розпорядження штампи і набір наклейок, плюс довелося самій дироколити отвори для шнурочка... Загалом, Христя була задоволена об'ємом "долослої" роботи, яку їй було доручено і дозволено. І ось результати:
Хоча вже минув тиждень після Великодня, свята воскресіння Христа, я все ще тішуся тим, як нам вдалося провести дні, які держава наша призначила, як вихідні. Нашою сім'єю ми відвідали прабабусь з прадідами (по моїй строні та стороні чоловіка), у яких вже давненько не були. Для дітей це була особлива радість, тому що дідусі і бабусі живуть в своїх будинках, на землі, і можна було бігати-гуляти і досліджувати все довкола. Візит до чоловікової рідні пов'язаний з певною екзотикою сільської місцевості - свійські тварини куди-не- глянь! І саме там, в селі, набагато більше відчувається подих весни і її присутність. Якщо в місті першими ознаками поразки зими є танення снігу і відповідно оголення чорної землі, "старанно" прикрашеної залишками тваринної та людської життєдіяльності, через які намагається пробитися перша травичка..., то за містом, а якщо це ще й далеко за містом, весна відчувається в повітрі по-особливому гостро, зеленіють поля, лелеки в гніздах наводять лад, доглядають за потомством, дерева фруктові квітнуть.....ну ви мене, я гадаю, зрозуміли... В місті зміна пори року, а саме зими на весну, разюче помітна через зміну гардеробу і зменшення к-сті :) одягу...... Соррі за відступ.
А в останній вихідний ми булі у лісі, шукали конвалії. Ми поїхали на місце, яке знайшли, коли ще не були одружені. Приїхали і побачили величезну галявину конвалій. Я їх просто дуже сильно люблю, мої улюблені квіти... дивилися на них і розуміли, що не можемо нарвати букет, так їх шкода... Вони найгарніші там були, серед лісу, на залитій сонцем галявині. Ми були там, коли Христинці було біля року і вона в захопленні розглядала квіти, засохле листя, величезних рудих мурах, поламані гілки..... цілий пакет вражень та емоцій! Цього разу була черга Сані. Але конвалії ще тільки-но з'явилися із землі... ще навіть пуп'янків не видно було. Ми вирізали клаптик землі з конваліями (разом з корінням) і посадили вдома у горщик. Чекали. Сьогодні з'явилися біленькі кульки на гілочці:)))) Ось кілька фото з наших пригод.
В селі:
Поки ніхто не бачить можна скуштувати земельку....мммммм....
На лугу, на лугу, на лугу пасутся ко --
В лісі:
Чудо-знахідка:)
" Свабода"
Конвалії ...ще будуть...
"Діво-дівноє"
І нарешті те, чим мені вдалося потішити себе - рукоділлям!!! У мене є одна хвороба - я придумую щось, починаю робити, скупивши чи приготувавши все для цього проекту... а потім, якщо не встигаю закінчити на одному подиху...... перегоряю і захворіваю чимось новим... відтак у мене ціла купа недороблених цікавих речей:( Ось вчора я нарешті доробила сумочку, маки для якої я вишила, коли була вагітна першою дитиною.... :) Хух! Так приємно довести щось до кінця. Я - не швачка, тому майже все роблю за інтуїцією та на око, плюс "вагомі" знання зі школи з уроків праці (на яких вчителька нас штурмувала так, ніби це найголовніший предмет). Отже, суворо не судіть. Літня така, яскрава... Що скажете?
Мені ця робота принесла задоволення! Коли час "Я-сама" на вагу золота, то все, що ти робиш у цей час - теж!;)
Ось дописую цей пост і згадую, що не все розповіла... але оповідь і так вийшла довжелезна... не знаю чи комусь вистачить терпіння все прочитати...
З чого ж почати..... хммм... весна у нас багата на події: наприкінці березня народилася наша молодша Сашенька, далі мій Д.Н., любити який я так ще і не навчилася, Д.Н. мого коханого чоловіка (який його теж не особливо любить), Пасха (цього року).
На Д.Н. нашого тата і чоловіка ми з Христинкою, старшою доцьою, готували гирлянду для татка:) Скрап-шедевру не вийшло, та його і не очікувалося... Я віддала в її розпорядження штампи і набір наклейок, плюс довелося самій дироколити отвори для шнурочка... Загалом, Христя була задоволена об'ємом "долослої" роботи, яку їй було доручено і дозволено. І ось результати:
Хоча вже минув тиждень після Великодня, свята воскресіння Христа, я все ще тішуся тим, як нам вдалося провести дні, які держава наша призначила, як вихідні. Нашою сім'єю ми відвідали прабабусь з прадідами (по моїй строні та стороні чоловіка), у яких вже давненько не були. Для дітей це була особлива радість, тому що дідусі і бабусі живуть в своїх будинках, на землі, і можна було бігати-гуляти і досліджувати все довкола. Візит до чоловікової рідні пов'язаний з певною екзотикою сільської місцевості - свійські тварини куди-не- глянь! І саме там, в селі, набагато більше відчувається подих весни і її присутність. Якщо в місті першими ознаками поразки зими є танення снігу і відповідно оголення чорної землі, "старанно" прикрашеної залишками тваринної та людської життєдіяльності, через які намагається пробитися перша травичка..., то за містом, а якщо це ще й далеко за містом, весна відчувається в повітрі по-особливому гостро, зеленіють поля, лелеки в гніздах наводять лад, доглядають за потомством, дерева фруктові квітнуть.....ну ви мене, я гадаю, зрозуміли... В місті зміна пори року, а саме зими на весну, разюче помітна через зміну гардеробу і зменшення к-сті :) одягу...... Соррі за відступ.
А в останній вихідний ми булі у лісі, шукали конвалії. Ми поїхали на місце, яке знайшли, коли ще не були одружені. Приїхали і побачили величезну галявину конвалій. Я їх просто дуже сильно люблю, мої улюблені квіти... дивилися на них і розуміли, що не можемо нарвати букет, так їх шкода... Вони найгарніші там були, серед лісу, на залитій сонцем галявині. Ми були там, коли Христинці було біля року і вона в захопленні розглядала квіти, засохле листя, величезних рудих мурах, поламані гілки..... цілий пакет вражень та емоцій! Цього разу була черга Сані. Але конвалії ще тільки-но з'явилися із землі... ще навіть пуп'янків не видно було. Ми вирізали клаптик землі з конваліями (разом з корінням) і посадили вдома у горщик. Чекали. Сьогодні з'явилися біленькі кульки на гілочці:)))) Ось кілька фото з наших пригод.
В селі:
І нарешті те, чим мені вдалося потішити себе - рукоділлям!!! У мене є одна хвороба - я придумую щось, починаю робити, скупивши чи приготувавши все для цього проекту... а потім, якщо не встигаю закінчити на одному подиху...... перегоряю і захворіваю чимось новим... відтак у мене ціла купа недороблених цікавих речей:( Ось вчора я нарешті доробила сумочку, маки для якої я вишила, коли була вагітна першою дитиною.... :) Хух! Так приємно довести щось до кінця. Я - не швачка, тому майже все роблю за інтуїцією та на око, плюс "вагомі" знання зі школи з уроків праці (на яких вчителька нас штурмувала так, ніби це найголовніший предмет). Отже, суворо не судіть. Літня така, яскрава... Що скажете?
Ось дописую цей пост і згадую, що не все розповіла... але оповідь і так вийшла довжелезна... не знаю чи комусь вистачить терпіння все прочитати...
вівторок, 12 квітня 2011 р.
Цукерочка від магазину Materials for creative
В честь відкриття магазинчику дівчата представили нашій увазі
ЦУКЕРОЧКУ!!!
ДИЗАЙНЕРСЬКА КОРОБОЧКА НАПОВНЕНА КОРИСНИМИ РЕЧАМИ ДЛЯ РУКОДІЛЛЯ!
Цукерочка буде розіграна 17 квітня, поїде в будь-який куточок світу до постійних читачів магазинчика!
Підписатися на:
Дописи (Atom)